An old mulberry tree near Mariupol. . .
An old mulberry tree near Mariupol
Has never seen so many boys in her life
Boys picking her fruit, boys dancing in the branches,
And the smallest boy climbing
To the very top.
RPGs, a machine gun, sniper rifles, helmets, bullet-proof vests
All laid carefully down.
The boys laughed, gave each other piggyback rides,
Smeared mulberry juice all over their faces
Sometimes on purpose — to look
like characters from Hollywood movies.
RPGs, a machine gun, sniper rifles, helmets, bullet-proof vests
All laid carefully down.
Beyond the horizon some mortars went to work
Making a funny noise: “one, two, three,” “one”
Like a young lover knocking on a girl’s window.
A flock of ravens rose into the sky with a shriek
But maybe those weren’t ravens, maybe
Those were airborne clumps of earth, tilled by the explosions.
The boys abandoned the old mulberry tree
Left it whirling in a solitary dance
Changed into grown men.
They sped off to assume their positions
Beyond the horizon, where the earth cried out to the sky
And the sky shook.
The old mulberry tree
Is waiting for her boys by the road
But nobody comes to pick her fruit.
It falls to the ground like bloody tears.
The grass that was pressed beneath
The RPGs, a machine gun, sniper rifles, helmets, bullet-proof vests
All straightened out.
And when the moon rises in the sky
The old mulberry tree
Gets on her tiptoes, like a girl
Tries to peek over the horizon
Where are you, boys?
Translated from the Ukrainian by
Oksana Maksymchuk and Max Rosochinsky
Стара шовковиця під Маріуполем. . .
Стара шовковиця під Маріуполем
За свій більш ніж столітній вік
Ще не бачила стількох хлопчиків
Які галасливою ватагою обступили її з усіх боків
Жадібно пригорщами обривали її стиглі ягоди
Нагинали додолу гілля закрутили стару в танці
А якесь найменше хлопча видряпалося аж на вершечок
РПГ кулемет автомати СВД каски бронежилети
Лежали акуратно складені в траві під деревом
Хлопчаки реготали вилазили одне одному на плечі
Вимащували соком перестиглих ягід руки і обличчя Іноді зумисне
Щоб бути схожими на героїв голлівудських фільмів
РПГ кулемет автомати СВД каски бронежилети
Лежали акуратно складені в траві під деревом
Десь за обрієм запрацювали чотири міномети
Кумедно так «раз-два-три» «раз»
Наче юнак стукає умовним сигналом у вікно до дівчини
(Якби то були не міномети було б справді кумедно)
Зграя чорних круків (з боку сонця – скривавлених) з криком здійнялася в небо
Хоча можливо то так кричало ошмаття зораної вибухами землі
Хлопчаки в одну мить облишили стару шовковицю
Покинули її саму ні в сих ні в тих кружляти в танці
Щоб уже в наступну мить перетворитися на суворих чоловіків
(Від блиску їхньої зброї і обладунків стару заболіли очі)
Щоб уже третьої миті розчинитися там де до неба кричала земля
І небо здригалось за обрієм
Залишилась стара шовковиця сама
Стоїть край битого шляху виглядає свої хлопчиків
Ніхто до неї не приходить
Ніхто не рве її перестиглих ягід які осипаються додолу
І розтікаються наче криваві сльози
Там де лежали РПГ кулемет автомати СВД каски бронежилети
Поволі почала підніматися приталована трава
Тільки гілля пам’ятає їхні руки
Тільки стара порепана кора пам’ятає їхні босі ноги
А коли на небі сходить місяць
Стара шовковиця стає навшпиньки наче дівчина
Тягнеться до неба головою
Намагається заглянути за небокрай
Чомусь так самотньо і тривожно їй
Де ви хлопці?
червень 2014