Can great things happen to ordinary people?
Can great things happen to ordinary people?
The rotting boards of knowledge creak underfoot.
Now you know, for example, how in wartime
lights pulsate on Christmas trees in squat homes,
how the deadly wind blows from a burning field
burrowing like a stent between aorta walls
how Gaspar, Balthazar, Melchior
rush in an ambulance with a bullet-riddled headlight
how the thick magic forests appear out of compassion
for the prisoners of war
and spread in a layer of peat over the darkened souls.
Daylight, a clawing puppy, whimpers by the pillow,
the light is faint and snowy, snow will cool the faces
and capture them turning into icon-like images
that cut through the heart of the earth.
If there is no warmth
until spring, let this shroud remain.
Was everything, everything that happened, for a greater good
or would all the agony cause a tall tree to grow — bleeding
berries, pounding against apartment windows at night?
Where did you get this glistening moonlight skin, my love?
From starvation, despair, and milk, and mercury.
Translated from the Ukrainian by
Olena Jennings and Oksana Lutsyshyna
І чи стається з маленькими щось насправді велике?
І чи стається з маленькими щось насправді велике?
Поскрипують під ногами дошкИ знання перегнилі.
Тепер ти знаєш, наприклад, як у часи війни
в домівках зіщулених пульсують світлом ялинки,
як вітер мертвотний із польового згарища
шурує шунтом поміж стінок аорти,
як Гаспар, Валтасар, Мельхіор
спішать у швидкій із простреленою фарою,
як зі співчуття полоненим химерні густі ліси ростуть,
і потім лягають шаром торфу на темну душу.
Світло – щеня дряпотливе – скавулить край подушки,
світло тонке і сніжне, сніг обличчя остудить
і зафіксує, як ці обличчя перетворюються на лики,
попід серце землі врізаються.
До весни
хоч би тепла не було, щоб лежала ця плащаниця.
Чи усього, що сталося, достатньо для справді великого,
чи просто із болю виросте велике дерево – тут,
кривавити ягодами, стукати у вікна нічних квартир?
Звідки у тебе, коханий, це місячне сяйво шкіри?
Трохи голоду, відчаю, та молока, та ртуті.
січень 2015