Headphones

Sasha, a quiet alcoholic, esoteric, poet,
spent the whole summer in the city.
Surprised when the shelling started,
he turned on the news, then quit watching.
He roams the city, never removing his headphones,
listening to dinosaurs,
he runs into burnt out cars,
and dismembered bodies.
All of history,
the world where we once lived,
has left us the words and music of a few geniuses
who tried, and failed, to warn us,
tried to explain something or other,
but explained nothing, saved no one.
In graveyards,
their genius rib cages
sprout flowers and grass.
Nothing else will be left —
just the music, just the words, just a voice
forcing us to love.
You never have to turn this music off.
Listen to outer space, your eyes shut tight.
Think about whales in the night ocean.
There’s nothing else to hear.
Nothing else to see.
Nothing else to feel.
Except the smell, of course.
Except the smell of corpses.


Translated from the Ukrainian by Amelia Glaser and Yuliya Ilchuk

Плеєр

Саша, тихий п’яниця, езотерик, поет.
Ціле літо просидів у місті.
Коли почались обстріли – здивувався,
став дивитися новини, потім кинув.
Ходить містом, не вимикаючи плеєра,
слухає різних динозаврів,
натикається на спалені машини,
на розірвані тіла.

Нам залишаться від цілої історії,
від світу, в якому ми жили,
слова та музика кількох геніальних
чоловіків, що марно намагалися нас
усіх застерегти, намагалися щось пояснити,
але нічого не пояснили, нікого не врятували,
лежать на цвинтарях,
із їхніх геніальних грудних кліток
ростуть тепер квіти й трава.
Більше не лишиться нічого –
лише музика, лише спів, лише голос,
що примушує любити.

Можна ніколи не обривати цю музику.
Слухати космос, заплющивши очі.
Думати про китів у нічному океані.
Більше нічого не чути.
Більше нічого не бачити.
Більше нічого не відчувати.
Окрім запаху, звісно.
Окрім трупного запаху.

серпень 2014