I Pick up my Footprints

I stoop to pick up my footprints,
somebody seeing me might think
I’m gathering mushrooms,
healing herbs,
or flowers into a bunch,
but no —
I collect my footprints,
my traces everywhere
I walked for many years:
Here are the footprints I left while herding sheep on the steppe.
Here, I took this path to school,
and these are my steps from my route to work.

“I’m gathering my footprints here
so that strangers don’t trample them,”
I tell anyone who’s curious.

(Epiphany:
a footprint is —
a symbol, by definition, of:
“something rooted in the past”)

In my mind, I slip my footprints
between the pages —
now whenever I read a book,
I chance upon an old footprint:
I study it for a long time,
the footprint I left as a child
walking beneath a cherry tree.

All the footprints gathered so far,
an entire footstep herbarium in books —
if I put them all in one row,
their path wouldn’t lead me home.


Translated from the Ukrainian by Svetlana Lavochkina

Збирання Своїх Слідів

Нахиляюся, щоб підібрати свої сліди,
хтось, якби мене побачив, подумав би,
що я або збираю гриби,
або лікарське зілля,
або пучечок квітів,
але ні –
це я збираю свої сліди,
сліди своїх ступок по усіх місцях,
де я ходив багато років:
ось це сліди, коли я пас вівці у степу,
ось, коли ходив до школи стежкою,
а це сліди на роботу та з роботи.

«Це я збираю свої сліди,
щоб чужинці не потоптали», –
розповідаю кожному цікавому.

(Епіфанія:
сліди-не-сліди –
символ за ознакою
«бути тим, що лишається у минулому»).

Не вкладаючи вкладаю свої сліди
між сторінок книжок –
тепер що не перегорну сторінку почитуваної книжки,
то й натрапляю на давній свій слід:
довго розглядаю свій слід,
свій дитячий слід під вишневим деревом.

Скільки слідів назбиралося аж до сьогодні,
цілий гербарій із ступок у книжках,
та якби я й склав свої сліди у один ряд,
мені ними однаково назад
не повернутися.

березень 2015